Микита народився 25 липня 2001 року в місті Жовті Води Дніпропетровської області. У 2010 році разом із батьками переїхав у Бровари на Київщину. Він добре вчився у школі, з дитинства захоплювався спортом: бігав на лижах, ходив на сучасні танці. З підліткового віку займався футболом – грав за Броварський район і область. Був чемпіоном Київщини з хортингу.
Закінчив Національний університет «Київський авіаційний інститут» за спеціальністю «хімічні технології та інженерія». Працював вантажником, продавцем, адміністратором, а у 20 років став заступником керуючого в мережі магазинів «АТБ». Саме тому у війську він отримає псевдо ЗАМ.
Наприкінці серпня 2024 року Микита підписав контракт із ЗСУ. Захищав Батьківщину у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де обіймав посаду вогнеметника штурмового відділення. Його взвод «Мантікор» виконував задачі на найскладніших ділянках.
«У січні 2025 року Микита зазнав першого поранення під час бойового завдання. Був у лікарні й дуже переживав, адже втратив Хміля – найближчого за духом побратима, найдорожчого бойового товариша. Після того бою, на жаль, вже ніколи не вийшли на зв'язок Хміль, Наташа, Мрак та Адідас», – розповів батько захисника Володимир.
Микита часто говорив: «Ніколи не опускайте руки, рухайтесь тільки вперед». Після лікування повернувся на фронт. 2 лютого 2025 року Зам вийшов на чергове бойове завдання, попередивши рідних, що буде без зв'язку. Це був його останній бій.
«Микита – вічне свідчення того, ким він був: сміливим і самовідданим сином свого народу! Він виконав свій обов’язок з Честю!», – написав батько Володимир.
Поховали захисника у Броварах.
Посмертно Микиту Каліна нагородили орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою Міністерства оборони «Лицарський хрест».
У нього залишилися мама Ірина, батько Володимир, брат Євген і наречена Олександра.
