Молодший лейтенант Тарас Карпюк на псевдо Тарасій народився 30 серпня 1984 року в Києві. Закінчив факультет соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Його коло інтересів було надзвичайно широким: цікавився історією, теологією та японською культурою.
Тарас був активним учасником Революції Гідності. 18 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в Києві зазнав поранень ніг.
З початком російсько-української війни у 2014-му добровольцем пішов на фронт. Воював в АТО у лавах добровольчого батальйону «Азов». Брав участь у звільненні Маріуполя. Під час боїв за Іловайськ у серпні 2014-го дістав поранення, після якого довго лікувався.
За участь в антитерористичній операції Тараса відзначили багатьма нагородами, зокрема відзнаками «За участь в антитерористичній операції», «За Україну, за її волю», нагрудним знаком «Знак пошани», медалями «За звільнення Маріуполя», «Іловайськ – 2014», «За оборону рідної держави», «За жертовність і любов до України».
З першого дня повномасштабного вторгнення Тарас повернувся у стрій. У складі добровольчого батальйону «Братство» боронив Київщину, Харківщину та Миколаївщину.
«Дуже спокійний, дуже виважений, дуже щирий», – сказала мама Ірина Юріївна.
Тарас Карпюк поліг 25 грудня 2022 року на території Брянської області РФ. Воїнові було 38 років.
Посмертно захиснику присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Поховали воїна на Алеї Слави Лук'янівського кладовища в рідному Києві.
У нього залишилися батьки та брат.
