Євген народився і жив у місті Олександрія Кіровоградської області. Закінчив місцевий фаховий коледж культури та мистецтва. Працював у різних сферах: був будівельником, вантажником, аніматором. Також їздив на заробітки за кордон. Дуже любив проводити час із рідними: пікніки, шашлики, розмови біля вогнища .Якщо не було можливості їхати на природу, то дуже любив збирати рідних вдома чи у батьків.
На другий день повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, Євген добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 57-ій окремій мотопіхотній бригаді мені кошового отамана Костя Гордієнка. Обіймав посаду старшого навідника кулеметного взводу.
«Я – дружина його рідного брата, а також кума і вважаю себе сестрою Жені, оскільки прийшла до них в сім'ю, коли він закінчував 9-й клас. Красень, Аполлон (так любить казати його дружина), добрий, щирий, вдячний, мужній, справжній патріот своєї країни. Завжди готовий прийти на допомогу. Таких, як він, дуже мало», – розповіла Ольга Касєєва.
Поховали воїна на кладовищі «Лиса Гора» у рідному місті.
У Євгена залишилися батьки, брат, дружина, син, донька, інші рідні, друзі та побратими.