Артем народився 29 грудня 1999 року в селі Новомихайлівка Запорізької області. Навчався у місцевій ЗОШ І-III ступенів. Любив уроки праці та фізкультури, цікавився технікою. Був доброзичливим, завжди готовим прийти на допомогу друзям. Закінчивши 9 класів школи у 2015 році, хлопець вступив до Запорізького професійного ліцею автотранспорту. Він захоплювався автомобілями, тож опанував професію слюсаря з ремонту автівок. Артем був дисциплінованим, старанним учнем, товариським юнаком, душею компанії, любив практичні заняття.
Після закінчення ліцею у 2018 році змінив кілька місць роботи, поки не влаштувався старшим охоронцем у супермаркеті «АТБ» в Запоріжжі. У 2021 році вступив на заочне відділення Торгового коледжу ЗНУ за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».
У березні 2023 року Артем долучився до ЗСУ. У складі роти охорони підрозділу ТрО служив на блокпостах у місті та навколо нього. Пізніше у складі 59-го окремого стрілецького батальйону виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині. А згодом пройшов професійну підготовку в Німеччинні, став навідником і вирушив на фронт у лавах 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
«Мій син Артем назавжди у моєму серці. Йому було лише 23 роки, але в цьому юному віці він проявив неймовірну відвагу й силу духу. Він був щирим, добрим, сміливим хлопцем, який завжди стояв на стороні правди й не міг залишатися осторонь. Артем пішов захищати Україну, бо вірив у справедливість, у наше вільне майбутнє. Він був неймовірною людиною. Пам’ять про нього житиме вічно у серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав… Артемчик, ти наш Герой…» – написала його мати Любов Володимирівна.
Поховали воїна на Кушугумському кладовищі Запорізької області.
У Артема залишилися мама, брат, бабуся, дружина, родичі та друзі.
