Роман народився 8 серпня 1998 року в селі Журава на Вінниччині. Батько покинув родину, коли хлопець був ще малий, тож виховуванням займалися мама та бабуся. Роман навчався у Вахнівській школі, згодом вступив до Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де опанував фах історика. На останньому курсі перейшов на дистанційне навчання і долучився до Національної гвардії України.
Під час повномасштабної війни Роман боронив Україну в лавах 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж». Був розвідником-снайпером 3-го розвідувального взводу. Боронив Сіверськодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Макіївку, Дружківку, Райське, Дробишеве, Бахмут, Зайцеве, Озарянівку, Курдюмівку, Хромове, Кліщіївку, Спірне, Новоекономічне, Никанорівку.
«Памʼятаю Романа ще зі шкільних років. Я молодший за нього на 7 років, але запамʼятав його ще тоді: обожнював слухати, як він грав на гітарі, це було неймовірно. Роман був гарним і харизматичним. Завжди хотів чимось бути схожим на нього. Побратими про нього говорили лише хороше. Роман був справжнім професіоналом та робив інших такими ж», – написав товариш Богдан.
«Ромка ніколи не відмовився від бойових завдань. Я довіряв йому найвідповідальніші – і він завжди виконував їх відмінно. Найбільш результативний снайпер, якого я знаю», – розповів побратим.
Романа Фризюка нагородили вогнепальною зброєю, нагрудним знаком «Хрест хоробрих» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на кладовищі у селі Вахнівка.
У нього залишилися мати, бабуся, дядько, двоюрідні сестри і брат, інші рідні.
