Юрій народився в селищі Арбузинка Миколаївської області. Після школи опанував фах газозварювальника у Вознесенському професійному ліцеї. Певний час працював на «Новій пошті».
У травні 2024 року хлопець долучився до лав захисників. Службу проходив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Воював у Донецькій та Запорізькій областях, потім вирушив на російську Курщину.
«Відповідальний, врівноважений, найкращий син і брат, відданий друг і товариш»,– так описала загиблого його мама Наталія.
«Юрій завжди відгукувався на будь-яке прохання і першим ішов на допомогу. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав найдорожче – своє життя. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а за свободу всіх людей вільного світу. Мав багато планів, багато мрій, але не встиг втілити їх у життя. Його головною фразою було: «Якщо моє життя хоч на хвилину зупинить ворога, то буде + вам до життя», – написала його сестра Олена.
Поховали молодого десантника на цвинтарі №1 в рідній Арбузинці.
Вдома на Юрія чекали батьки, старша сестра і двоє молодших братів.
