Роман народився у місті Тисмениця Івано-Франківської області. Навчався в обласному вищому професійному училищі №21, де опанував фах електрозварювальника. Працював за спеціальністю у складі будівельних бригад. Займався карате, любив філософію та поезію, писав вірші.
З початком повномасштабної війни Роман став на захист України. Воював у лавах 65-ї окремої механізованої бригади «Великий луг». Псевдо Циган побратими дали йому за те, що був чорнявим.
«Роман був веселою, оптимістичною людиною, добрим чоловіком і чудовим батьком. Він не залишив нас, він завжди житиме у моєму серці, у своїх дітях...» – написала дружина Надія.
Романа Конарського нагородили медаллю Івано-Франківської обласної ради «Лицар бойового чину», нагрудним знаком «Ветеран війни», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня. На фасаді Народного дому в Тисмениці відкрили анотаційну дошку на його честь.
Романа поховали на Алеї Слави кладовища в його рідному місті.
У нього залишилися дружина Надія, син Владомир і донька Анастасія.
