Романові було 32 роки. Він навчався в Бердянському державному педагогічному університеті на факультеті комп'ютерних технологій, проте за фахом не працював. Перед початком повномасштабного проходив курси військового водолаза в Одесі. Любив займатися спортом, зокрема кросфітом, бігом та плаванням. Був постійним учасником забігу з перешкодами Race Nation та різноманітних військово-спортивних зборів. Багато його дипломів та інших нагород залишилися на окупованій території.
Захищав Україну в складі Окремого загону спеціального призначення «Азов». Обіймав посаду снайпера. Нагороджений відзнаками «За участь в АТО», «За військову службу», «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Брат завжди був у пошуках себе, але змалечку марив військовою справою, тому і життя пов'язав спочатку з армією, а потім доєднався до «Азова». Це була сильна духом та міцна тілом людина. Про нього дуже добре відгукуються побратими», – розповіла сестра Альона.
Вдома на Романа чекали батьки та молодша сестра.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
