Віталій народився 21 січня 1984 року в селі Інгулець на Херсонщині. Мав молодшого брата. Закінчив Херсонську ЗОШ №41. У школі грав у футбол, був відповідальним. З дитинства любив готувати їжу. Тому в 2001 році вступив у Херсонське професійне училище №3, де вчився на суднового кухаря.
«У сина було курсове завдання – фарширована щука. Ми тоді всі разом непогано потрудилися над цією стравою. А потім, коли він відніс її викладачам, вони сказали, що вийшло гарно. Фарширована щука стала і його дипломною роботою. Віталій дуже любив риболовлю. Ходив рибалити і з дідусями, і з батьком. А ще син завжди любив великі машини. В дитинстві купували йому іграшки, які виглядали як справжні вантажівки. Можливо, це і вплинуло на його подальший вибір», – розповіла мати Олена.
Віталій працював далекобійником. Двічі був одружений. У першому шлюбі народився син Данило, у другому – син Іван.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій був у рейсі в Румунії. Повернувся в Україну, щоб вивезти з Херсонщини дружину з сином до Львова. Там же пішов до військкомату і записався до війська.
Чоловік боронив Україну в лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на Луганщині.
Посмертно Віталія Кравченка нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в селі Івано-Франкове на Львівщині.
