Володимир родом з Хмельницької області. Жив у місті Дунаївці. Закінчив Балинське вище професійне училище №36. Працював у компанії, яка займалася доставкою будівельних матеріалів.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення, коли його дружина перебувала в окупації, чоловік пішов на службу в ЗСУ та став на захист рідної держави. Служив у групі інженерного забезпечення 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.
«Перебуваючи на військовій підготовці, Володимир дізнався, що скоро стане батьком. Його радості не було меж. Він хотів бачити, як росте мій животик, і відчувати, як штовхається малюк. Він мріяв бути на пологах і першим взяти на руки свого синочка, свого козака…» – розповіла кохана загиблого Лариса.
Посмертно солдат Кривоносюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна у місті Дунаївці на Хмельниччині.
Вдома на нього чекали мама, цивільна дружина, син, інші рідні та друзі.
