Назар народився в Хмельницькій області, згодом переїхав до обласного центру. Там навчався у школі №12, а потім закінчив Кам'янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після випуску у 2021 році підписав контракт зі Збройними Силами України. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. На дозвіллі займався спортом. Своє псевдо отримав, тому що був різкий, швидкий, гострий і чіткий – як ніж-фінка.
Під час повномасштабного російського вторгнення Назар захищав Батьківщину у складі своєї бригади, де обіймав посаду стрільця-снайпера, був командиром відділення.
У 2022 році солдата Кушніра Назара Леонідовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, у 2024-му – відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» ІІ ступеня.
«Назар уже герой, але він заслуговує на визнання співвітчизників. Бо він витягнув із пекла поранених і попри заборону командування під ворожим вогнем евакуйовував загиблих побратимів», – розповіла його мати Наталія Болеславівна.
Поховали воїна на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове в Хмельницькому.
У нього залишилися батьки, брат, дві сестри та донька.
