Артем народився 9 листопада 1999 року в селі Мартинівка на Чернігівщині. Спочатку навчався у рідному селі, а повну середню освіту здобув у Більмачівській ЗОШ. Продовжив навчання в Прилуцькому агротехнічному коледжі. Спочатку освоїв професію газозварника, а потім – водія. Строкову військову службу проходив у лавах Збройних Сил України. Працював у ТОВ «Наташа АГРО», а згодом влаштувався у розподільчий центр «Fozzy».
Під час повномасштабної війни, у вересні 2022 року, Артема призвали на військову службу. Обіймав посаду командира гармати артилерійського взводу аеромобільного батальйону 81-ї окремій аеромобільної бригади.
«Добрий, чемний, мужній, працьовитий, життєрадісний, приязний, щирий, щедрий – саме таким усі знали Артема. У будь-якій ситуації готовий був прийти на допомогу. Був вірним товаришем для побратимів, рятував їх від смерті, ризикуючи власним життям і здоров’ям. Був надією та опорою для своєї родини», – написала його кохана Діана.
«Для свого юного віку був дуже мудрим, відповідально ставився до всіх поставлених бойових завдань. Був найкращим побратимом», – зазначили побратими Артема.
За мужність і самовідданість Артем Лебідь отримав низку відзнак: нагрудний знак «За вагомий внесок у боротьбі проти агресії російської федерації», відзнаку «За оборону України», почесний нагрудний знак «Золотий хрест» та орден «За мужність» III ступеня.
Оборонця поховали 2 вересня 2025 року в рідній Мартинівці.
У нього залишилися батьки, брат, сестра та кохана дівчина.
