Ярослав народився 8 червня 1976 року в селищі Отинія Івано-Франківської області. Закінчив місцеву школу, а потім опанував у ПТУ спеціальності електромонтера та водія. У мирному житті був монтажником сантехнічних і опалювальних систем, останнім часом працював у Чехії. Чоловік був професіоналом і відповідально ставився до роботи. Любив природу, збирати гриби та ягоди. У вільний час завжди був поруч з сім'єю. Посадив чудовий сад.
Ярослав захищав Україну під час АТО/ ООС, тож із початком повномасштабного вторгнення без вагань повернувся з-за кордону і пішов захищати свій дім. У березні 2022-го долучився до лав 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Служив на посаді старшого стрільця. З побратимами тримав оборону на позиціях Бахмутського напрямку.
За мужність, вірність і хоробрість Ярослава нагородили медалями «Учасник АТО», «За бойову звитягу», «Дебальцеве 2015», «За честь і звитягу», а посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Ярослав був дуже позитивною людиною. Надійний, життєрадісний, працелюбний, дотепно жартував. Він назавжди залишиться в наших серцях таким, як він був: доброзичливим, усміхненим, великим патріотом України. Вічна пам'ять і слава Герою України», – сказала дружина Світлана, з якою вони прожили разом 19 років.
Поховали воїна в рідному селі.
У нього залишились батьки, брат, дружина та син.
