Солдат Артур Левахін народився 24 листопада 1996 року в місті Нікополь Дніпропетровської області. Навчався у місцевому ліцеї. З дитинства професійно займався спортом і представляв рідне місто на змаганнях з ММА, боксу, карате та самбо. Під час строкової служби отримав звання кандидата у майстри спорту з рукопашного бою та мріяв стати майстром спорту.
Артур вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, проте не завершив навчання.
З початком повномасштабного вторгнення став на захист країни та служив у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Побратими називали його Конор.
«Артур був світлим, добрим, чуйним, відкритим і товариським. Був вірним другом, люблячим сином і братом, завжди приходив на допомогу. Писав вірші та цінував життя у всіх його проявах. Мріяв про сім'ю, про майбутнє, про просту людську радість – хотів одружитися з коханою дівчиною, але не встиг. Артур щиро любив Україну і завжди казав, що захищатиме її. Його слова: «Якщо вмирати, то лише героєм» – стали його долею», – сказала подруга Анастасія.
Артур поліг 27 березня 2022 року біля Авдіївки Донецької області. Йому назавжди 25.
Посмертно воїна нагородили відзнакою «За військову службу Україні» та надали звання «Почесний громадянин міста Нікополь».
Поховали захисника у рідному місті.
У нього залишилися батько, сестра, кохана дівчина, інші рідні та друзі.
