Артем народився 12 травня 2004 року в місті Чернігові. Навчався у місцевій школі № 5. З дитинства любив футбол. Легко опановував іноземні мови та мріяв побачити світ.
У 17 років, ще не закінчивши школу, Артем став на захист рідного Чернігова. Після оборони міста пройшов навчання за кордоном. Вирушив на схід, згодом продовжив службу на північному кордоні. У березні 2024 року його підрозділ направили на Донецький напрямок, де воїн сумлінно виконував бойові завдання. Воював у лавах 1 стрілецької роти 167-го окремого батальйону 119-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду оператора РЕБ.
«Артем був світлою, щирою та доброю людиною, яка завжди вміла підтримати, вислухати й допомогти. Він поєднував у собі спокій, відвагу та справжню людяність. Артем вірив у добро, цінував кожну мить життя. Його щира посмішка, доброта та відкрите серце назавжди залишаться у пам'яті тих, хто його знав. Артем був найкращим – щирим, добрим, справедливим. Я завжди пам’ятатиму його», – написала дівчина захисника Карина.
За відвагу Артема Логвіна посмертно відзначили орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «За оборону Чернігова».
Поховали захисника на Алеї Героїв кладовища «Яцево» в Чернігові.
У нього залишилися бабуся та молодший брат.
