Петро народився 12 липня 1989 року в селі Оброшине Львівської області. Жив у місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Закінчив Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, де здобув фах вчителя початкової школи. Любив співати, танцювати та рибалити. Працював оператором станків з числовим програмуванням у приватного підприємця.
У березні 2022 року став на захист Батьківщини. Служив сапером у механізованому батальйоні 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
«Петро був людиною чистої, доброї душі. Привертав увагу насамперед своєю вихованістю, ввічливістю й бездоганним зовнішнім виглядом. Безвідмовний і вмілий, завжди приходив на допомогу. Дуже привітний, високий, вродливий та добропорядний. Таким він залишився в пам'яті знайомих і друзів. Люблячий батько, син і брат. Він, не вагаючись, став на захист Батьківщини та своєї сім'ї. Він казав: «Хто, як не я!»», – розповіла мама Ярослава.
Петра Марочканича нагородили медалями «За відвагу» і «За військову службу Україні».
Поховали захисника в селі Матусів на Черкащині.
У нього залишилися дочка, мама, брат і сестра.
