Михайло народився 23 червня 1989 року в селі Рогізно Львівської області. Закінчив фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Останні 10 років жив у Києві. Працював у будівельній сфері, мав власну фірму. З дитинства захоплювався футболом, грав упродовж всього життя. В Києві виступав за команду «Армада».
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік приєднався до батальйону «Реванш» і став на оборону Київщини. Наприкінці березня перевівся до батальйону «Стугна», що у складі Головного управління розвідки Міноборони України. Разом із побратимами брав участь у звільненні Харківщини та Миколаївщини.
«Михайло прийшов добровольцем в перші дні повномасштабного вторгнення. Героїчно проявив себе в боях за Гостомель, Мощун. Врятував пораненого побратима, витягнув його з палаючого автомобіля. Заслужив справжній авторитет та повагу серед бійців, з якими служив», – розповів Дмитро Лінько, командир підрозділу «Стугна».
«Малий – так я називала Михайла. Неймовірна людина з добрим серцем і завжди на позитиві. Міша вмів радіти життю, насолоджуватись моментами радості, які йому дарувала доля. Добрий, чуйний, уважний, веселий і просто прекрасний. Не вистачить слів, щоб описати його. Він був справжнім патріотом» – написала двоюрідна сестра Олена.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «Золотий Хрест».
Поховали Михайла у рідному селі.
У нього залишилися мама, двоюрідні сестри і брат, племінниці та кохана.
