Олександр народився 5 грудня 1995 року в селі Привороття на Житомирщині. Закінчив місцеву гімназію. Дуже любив готувати – під час строкової служби в прикордонних військах в Овручі не раз отримував відзнаки за представлення польової кухні. Також захоплювався малюванням. Працював на підприємстві «Компас».
Брав участь в АТО/ООС. У грудні 2021 року його контракт завершився. Але 24 лютого 2022-го почалося повномасштабне вторгнення, тож Олександр знову став на захист Батьківщини. Служив у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді стрільця.
«Навіть після важких боїв, повертаючись із позицій, він знаходив час для гумору й умів підбадьорити побратимів. Міг організувати дозвілля весело та в позитивній атмосфері. Саме тому побратими дали йому псевдо «Фестиваль», – написала сестра Ліна.
Посмертно Олександра Мілієнка нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Щоб вшанувати пам’ять захисника, його мама й сестри облаштували дитячий майданчик у рідному селі.
«Робимо все, щоб пам’ять про брата жила вічно, а його подвиг був навіки закарбований», – сказала Ліна.
Поховали воїна в рідному Приворотті.
У нього залишилися мати Світлана, сестри Галина та Ліна.
