Дмитрій Міненко народився 9 грудня 1992 року в селі Велика Виска на Кіровоградщині. З відзнакою закінчив професійно-технічне училище в Кропивницькому, де опанував фах зварювальника 4-го розряду. Після строкової служби в армії працював за спеціальністю на заводі. Пізніше їздив на заробітки за кордон, зокрема до Угорщини, Малайзії та Індонезії.
Під час повномасштабної війни Дмитрій став на захист Батьківщини. Воював у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
«Мій коханий чоловік і люблячий татусь – найкраща людина, мій сенс життя, моя опора та підтримка. Людина з великої літери. Був світлим, щирим, добрим. Завжди приходив на допомогу. Мій коханий янгол, наш воїн світла, наш герой», – написала дружина Наталія.
Дмитрій Міненко на псевдо Подих поліг 10 січня 2025 року біля села Багатир Донецької області. Йому назавжди 32 роки.
За бойові заслуги воїн отримав посвідчення «Ветеран війни». Посмертно його відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в рідному селі Велика Виска.
У нього залишилися дружина, троє дітей, мама та сестри.
