Олександр народився і жив у селі Копиткове Рівненської області. У 2013 році закінчив місцеву школу. У 2018-му отримав диплом магістра за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» у Рівненському національному університеті водного господарства. Паралельно навчався на військовій кафедрі при університеті та отримав звання «молодший лейтенант». Працював на ТзОВ «Радивилівмолоко». У мирному житті захоплювався технікою: автомобілями, мотоциклами. Мріяв про власне СТО.
Олександр ніколи не мріяв стати військовим та, отримавши повістку, відразу пішов у ТЦК. 11 квітня 2022 року був відправлений на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Потім потрапив на службу у 211-ту понтонно-мостову бригаду Сил підтримки ЗСУ. Отримав звання лейтенанта та обійняв посаду командира взводу. У червні 2023-го йому було присвоєно чергове військове звання старший лейтенант, а у вересні – призначено на посаду командира 3 понтонної роти. Тоді їхня бригада виконувала завдання на Херсонському напрямку.
«Саша завжди був чесним, справедливим, відповідальним, людиною слова, люблячим чоловіком, найкращим батьком, прекрасним сином і братом, вірним другом. Для нас, батьків, був опорою і підтримкою. Пишаємося його відвагою, мужністю, силою духу. Саша мав хороші стосунки з побратимами, його поважали командири, прислуховувались до його порад», – розповіла мама захисника Ірина Вікторівна.
Посмертно Місюра Олександр Юрійович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали офіцера в рідному селі.
У нього залишилися батьки, сестра, дружина та син.
