Сергій народився 17 грудня 1988 року в Херсоні та був єдиною дитиною в родині. Багато часу проводив із бабусею, яка обожнювала його та балувала. Був хазяйновитим і любив готувати, особливо салати та випічку. Займався боксом та іншими бойовими мистецтвами. Був учасником бігової спільноти «PlemiA». У 2020 році отримав медаль за 200 км, які подолав за місяць.
Він дуже любив тварин і мав улюбленця – вівчарку Тамерлана, якого виростив змалечку та дресирував.
Після закінчення професійно-технічного училища Сергій працював бухгалтером.
У 2013 році долучився до лав ЗСУ. Після строкової служби підписав контракт і вступив до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, де був командиром відділення – командиром машини.
З 2017 року Сергій був на передовій у Донецькій та Луганській областях. Окрім бойових завдань, проводив для бійців заняття з рукопашного бою.
Під час останньої розмови з мамою він розпитував про доньку Ксенію та пообіцяв передзвонити, коли повернеться із завдання.
«Поговорили кілька хвилин, бо не можна було надовго займати його час – постійно був у роботі. Він так і не передзвонив», – розповіла мати Марина Миколаївна.
Поховали воїна в Херсоні.
Посмертно його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися мама, донька та цивільна дружина.
