Руслан народився в місті Кропивницькому. Закінчив Кіровоградський національний технічний університет (раніше – Кіровоградський державний технічний університет). Працював у ПАТ «Укртелеком». Згодом переїхав до Запоріжжя. Там влаштувався на роботу в реабілітаційний центр. Допомагав людям боротися з нарко- та алкозалежністю. Щоб робити це професійно, отримав другу вищу освіту за спеціальність «психологія». Згодом став заступником начальника реабілітаційного центру. А в 2020 році прийшов працювати на «Нову пошту». Обіймав посаду приймальника відділення в місті Запоріжжя.
Руслан багато читав. Любив поезію. Сам писав вірші. Займався боксом.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він добровільного взяв до рук зброю, щоб захищати рідну країну. Рідним сказав про це не відразу. Прийшов на службу солдатом, згодом став сержантом. Обіймав посаду командира групи телефонного зв'язку. Служив у десантно-штурмовій бригаді.
Посмертно Руслана нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У воїна залишилася мати.
