Олександр народився 23 травня 1993 року в селі Нова Ободівка Вінницької області. Закінчив Тростянецьку середню школу. Упродовж життя займався спортом. Працював начальником охоронної служби, також був тренером з дзюдо у дітей і дорослих. Жив із сім'єю в селі Бурилове на Миколаївщині.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов на фронт, щоб захистити своїх рідних та країну від ворога. Службу ніс у лавах 37-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. Обіймав посаду старшого водія гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки у 505-му батальйоні.
«Олександр був справжнім воїном, дуже сильний духом. Він завжди йшов вперед, хоча у нього була посада водія, але він завжди йшов із своїми побратимами на штурми. На собі виніс не одного пораненого, які після його загибелі писали мені і розповідали, що завдяки йому залишилися живі», – поділилася дружина загиблого.
Поховали морпіха в селі Бурилове Миколаївської області. Вулицю, на якій жив Олександр Наумець, перейменували на його честь.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вдома на захисника чекали дружина Леся, сини Кирил та Денис.
