Валерій був киянином, народився і виріс у столиці. Закінчив Національний університет харчових технологій. Працював на комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» та всіляко допомагав киянам у комфортному житті. У вільний час чоловік любив рибалити.
З початком повномасштабного вторгнення Валерій встав на захист України. Був командиром відділення у військовій частині А4081 Збройних сил України. Однак зі щитом йому не судилося повернутися.
«Валєра був один із найближчих моїх друзів в ЗСУ. Він був реально дуже доброю людиною з велетенським відкритим людям серцем. На його похованні були сотні людей», – розповів побратим Олександр.
«Прощавай, Валєра, царство тобі небесне, світла пам'ять, низький уклін! Важко добирати слова. Дуже рано обірвалося твоє життя захищаючи наш мир і спокій… Дякуємо тобі щиро за наш захист. Відпочивай, Валєрочка. Завжди залишишся в нашій пам'яті. Ти наблизив нашу Україну, нас до Перемоги ціною свого життя», – написала знайома Людмила Рябова.
Поховали захисника на Новосілківському кладовищі у рідному Києві.
У Валерія залишилися батьки і брат.
