Андрій народився в селі Маньківка Вінницької області. Після школи закінчив Вінницький центр професійно-технічної освіти №1. Працював на будівництві за кордоном. Захоплювався роботою з деревом.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був у Польщі на роботі. Однак одразу вирішив повертатися, щоб стати на захист рідної країни. 24 лютого Андрій приєднався до лав ТРО. Згодом вже став бійцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка ЗСУ.
«Андрійко був чарівною людиною, дуже позитивний та світлий. У нього були золоті руки, за що б він не взявся – у нього все виходило. Дуже любив працювати з деревом, але марив військовою справою. Ми всі чекали його вдома. Він був наче промінчик сонечка. Ми мали одружитися 1 березня, але, на жаль, його вбили. Дуже любимо і завжди будемо пам'ятати», – розповіла наречена Вікторія.
Поховали захисника у рідному селі.
В Андрія залишилися мама, сестри, бабуся, дідусь і наречена.
