Олександр народився 30 січня 1984 року в селі Червона Слобода Сумської області. З дитинства був непосидючим, дуже любив футбол, а найбільше – машини. Він міг кермувати будь-яким транспортом. Олександр закінчив педагогічний університет імені А.С. Макаренка, де опанував фах вчителя фізкультури. Багато років займався бурінням свердловин для питної води.
Чоловік не мав військового досвіду, проте без вагань став на захист України. Уже 26 лютого 2022 року він долучився до Сумської територіальної оборони, а згодом вступив до лав ЗСУ. Служив командиром 1-го відділення бойової машини у 117 окремій важкій механізованій бригаді. Він воював на на найгарячіших напрямках фронту, також проходив військове навчання за кордоном.
«Саша – той, хто найбільше заслуговував жити... Здається, що він любив всіх! Завжди веселий, щирий, добрий. Сильний духом, ніколи не жалівся як би тяжко не було. Просто найкращий!», – написала молодша сестра Наталя.
За життя воїна нагородили почесною відзнакою «Народжені бути вільними», знаком командувача Сухопутних військ ЗСУ «За службу» та медаллю «Ветеран війни», а посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Олександра Павленка в рідному селі.
У нього залишилися батьки, син, сестра, племінники та інші рідні.
