Ігор народився у цьому місті. Закінчив Маріупольський електромеханічний фаховий коледж, потім здобув вищу освіту в Харківському виші та став фахівцем із охорони праці. Любив відвідувати рок-концерти, був засновником і вокалістом гурту «Ara Maiden». Працював у місцевій книгарні.
Після Революції Гідності та початку російської збройної агресії Ігор не зміг залишатися осторонь, тож у 2015 році підписав контракт із Національною гвардією України. Уже під час повномасштабної війни був стрільцем у складі окремого загону оперативного призначення «Азов».
«У Маріуполі Ігоря називали “людина-афіша”, адже він завжди знав, де і коли відбуватиметься той чи інший виступ. Ми з ним побували на всіх можливих рок-концертах. Ігор мріяв відкрити власну пивоварню, дуже полюбляв крафтове пиво. Часто влаштовував дегустації. Чоловік був дуже добрим, завжди усім допомагав. Був талановитим, грав у театральному гуртку в ДК «Молодіжний». На кожен свій день народження організовував концерт власного рок-гурту. Мав багато друзів, був душею компанії», – розповіла дружина Олена.
Старший солдат Ігор Павлов посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.
20 серпня 2022 року на Байковому кладовищі міста Києва відбулася церемонія прощання та кремація.
У Ігоря залишилися дружина та дочка.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
