Юрій був родом із міста Хмільник на Вінниччині. Закінчив Хмельницький аграрний центр професійно-технічної освіти. Жив із родиною в селі Кожухів, близько 11 років працював кухарем-м’ясником у санаторії «Радон» та на підприємстві «Візит». Цікавився мотоциклами.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Службу проходив у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Воював на посаді стрільця-помічника гранатометника.
«Турботливий син, люблячий чоловік та найкращий тато», – так описала захисника його дружина Ірина.
Посмертно солдата Юрія Григоровича Попика нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в селі Кожухів на Вінниччині.
У нього залишилися мама, брат, дружина і троє дітей.
