Старший сержант Олег Потапенко народився 5 серпня 1971 року в місті Коростишів на Житомирщині. Згодом разом із матір'ю та сестрою переїхав до села Малинці Чернівецької області. Після закінчення школи його призвали на строкову службу.
Олег закінчив Сімферопольський автотранспортний технікум. Працював в органах міліції. Згодом продовжив навчання у Чернівецькій міжрегіональній академії управління персоналом.
З початком повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі 45-ї окремої артилерійської бригади, а згодом – 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Був стрільцем, оператором броньованої машини піхоти, а останнім часом – стрільцем-снайпером 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти.
«Завжди веселий, усім намагався допомогти, не шкодуючи власного часу, а головне – здоров'я. Був мені як тато. Мав дуже добре серце, був відданим своїй справі. Встиг посадити не тільки одне дерево, а цілий сад. Виростив двох синів. Побудував будинок», - написала родичка Анастасія.
Олег зазнав п’яти поранень та кількох контузій. За станом здоров'я його звільнили з військової служби.
Захисник помер 27 лютого 2025 року в Хотинській багатопрофільній лікарні внаслідок серцевої недостатності. Йому було 53 роки.
Воїна відзначили нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
Поховали Олега в селі Малинці Чернівецької області.
У нього залишились мама, двоє синів, сестра, інші рідні та близькі.
