Олександр народився 1 грудня 1978 року в селі Кременець Рожищенського району на Волині. Коли йому не було й року, родина переїхала до села Уздиця Сумської області. Він зростав у багатодітній сім’ї: мав двох сестер і двох братів.
Після дев’яти класів Уздицької школи вступив до Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського національного аграрного університету, де здобув фах техніка-будівельника. У 1997 році пішов до армії. Повернувшись, одружився. Разом із дружиною виховували чотирьох дітей: двох синів і двох доньок. Щоб забезпечити родину, їздив на заробітки до Черкас і Києва.
«Сім’я була для нього цілим світом. Діти й дружина – це було все його життя. Він завжди допомагав мамі й підтримував усіх нас», – згадала сестра Лідія Зенікова.
23 січня 2023 року Олександр добровольцем став на захист України. Долучився до 31-ї окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Леоніда Ступницького. У війську обіймав посаду старшого вогнеметника. Виконував бойові завдання на Донеччині.
Олександра Приймачка поховали в селі Уздиця.
У нього залишилися дружина, четверо дітей, онук, мати, сестри та брат. Другий брат Юрій поліг на Донеччині 22 травня 2023 року.
