Олексій народився 17 січня 1991 року у селі Суховоля Житомирської області. Закінчив місцеву школу та Вище професійне училище № 24 міста Корець на Рівненщині. Протягом 15 років працював у компанії «Сільпо-Фуд» у місті Бровари Київської області. Був фахівцем із приймання товару. 

Олексій був люблячим чоловіком і турботливим батьком двох доньок. Мріяв про життя з сім’єю у мирній, незалежній, успішній Україні. Вільний час любив проводити з рідними, цінував спокій і домашній затишок.

Після початку повномасштабного вторгнення Олексій став до лав Збройних сил України. Служив старшим стрільцем у 3-му десантно-штурмовому відділенні 2-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. 

«Мій брат – справжній герой. Він стояв за нашу свободу, за кожного з нас. У найтемніші часи він не відступив, не сховався, не зламався. Він пішов до кінця – і заплатив найвищу ціну», – сказала сестра полеглого Альона Романюк.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня. 

Поховали Олексія в рідному селі.

У нього залишилися батьки, дружина, дві доньки, брат і сестра.