Ярослав народився 31 серпня 1994 року в Києві. Закінчив Київський професійний коледж «Лівобережний» (раніше – вище професійне училище №25), де опанував фах електрозварника.
У 2015 році вступив на строкову службу до Національної гвардії України – до 2017-го воював у зоні АТО. Після звільнення працював водієм навантажувача.
З квітня 2023 року став до лав Збройних Сил України. Служив у 122-му батальйоні 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади, де обіймав посади стрільця-зенітника та помічника гранатометника. Обороняв Луганський напрямок. Заочно здобував освіту за напрямом «Фізичне виховання та спорт», проте не встиг отримати диплом.
«Його псевда були Київ і Кіт. Перше, бо народився у столиці. Друге – через його добре серце, бо навіть під обстрілами він рятував котиків. Годував їх, забирав із небезпечних місць і казав, що їм теж страшно. Так і вийшло: Київ – за місто, а Кіт – за душу», – розповіла дружина Юлія.
Ярослава нагородили грамотами та подяками за відважність, нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій», а також орденом «За мужність» III ступеня.
«Ми з коханим були одним цілим. Він був моєю опорою, моїм другом, моїм усім. Світ без нього здається іншим. Я живу тепер за нас двох – з думкою про нього, з вдячністю за кожну мить, яку ми мали. Він – моє серце. Мій герой. Моя вічність», – додала дружина.
Поховали воїна в Києві на Лісовому кладовищі.
У нього залишилися мама, дружина та два брати.
