Захисник Віталій Севастьянов народився 8 серпня 1993 року в місті Буськ на Львівщині. Після школи вступив до Української академії друкарства. Працював барменом у пабах та готелях Львова. Останнім місцем роботи став «Вуса бар». Обожнював подорожі Україною та світом.
У 2023 році Віталій приєднався до 150-ї окремої механізованої бригади, яку згодом переформатували на 40-ву окрему бригаду берегової оборони (на 2026 рік – 40-ва окрема бригада морської піхоти). Обіймав посаду командира відділення безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь у боях на Сумщині, Донеччині, Запоріжжі та Херсонщині. Отримав псевдо Sevas – так його називали зі школи.
На Херсонщині виконував завдання з розмінування доріг та річок за допомогою дронів, супроводу ротацій, розвідки на лівому березі, виявлення та знищення ворожих сил. Одного разу екіпажу Віталія вдалося взяти полоненого. Також разом із побратимом він евакуйовував людей з островів у дельті Дніпра.
«Я його двоюрідна сестра, але ми були як рідні. Уся наша сім’я сумує за ним і ніколи не забуде. Віталій прагнув будувати життя в незалежній країні, мріяв про кар’єру, сім’ю та щасливе майбутнє. Завжди залишався усміхненим, добрим, щирим та з вірою у краще. Був готовим допомогти тим, хто цього потребував», – розповіла Мирослава Іваницька.
Віталій Севастьянов поліг 25 березня 2025 року в бою біля села Кізомис Херсонської області. Йому був 31 рік.
Воїна поховали у рідному місті Буськ.
У нього залишилися батьки, рідний брат, двоюрідні брат і сестра, хрещена та її чоловік.