Олександр народився 5 лютого 1999 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався у Криворізькій школі №126, згодом закінчив політехнічний технікум. З юності захоплювався спортом – займався змішаними єдиноборствами (ММА). Працював у мобільній групі охорони. Певний час жив за кордоном, однак повернувся в Україну, бо мріяв стати військовим.
У січні 2020 року підписав контракт із Силами спеціальних операцій ЗСУ. Служив у 73-му морському центрі спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого. Брав участь у спеціальних розвідувальних операціях.
Повномасштабну війну Олександр зустрів під обстрілами в Очакові на Миколаївщині, де була їхня військова база. Восени 2022 року перевівся до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Наприкінці 2023-го став командиром розвідувального відділення 3-го механізованого батальйону. Спеціалізувався на аеророзвідці. Він був відважним воїном, а псевдо Тихий відображало його спокійний характер.
«Він залишився у наших серцях. Цей біль назавжди з нами. Любимо і пам'ятаємо», – написали рідні захисника.
Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а посмертно – «За мужність» ІІ ступеня і нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.
Поховали воїна у Кривому Розі.
У нього залишилися батьки, дружина та донька.
