Владислав народився 14 березня 1997 року в місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Навчався в Державному університеті інфраструктури та технологій. Працював на різних підприємствах. Цікавився автомобілями.
Під час повномасштабного вторгнення боронив Україну в лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду оператора БпЛА «Vampire» 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.
«Владислав був дуже доброю та чуйною людиною. Він завжди думав про інших. У 2024 році він дістав поранення, але, попри небезпеку, виніс з окопу пораненого товариша і відтягнув його якомога далі від вибухів», – розповіла дружина Єлизавета.
За відвагу та самовідданість Владислава Сібарова нагородили почесною відзнакою «Золотий хрест», медаллю «Захиснику Вітчизни», нагрудним знаком «За особисту хоробрість» та відзнакою «Холодний Яр» II ступеня, а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника на новому кладовищі в Жовтих Водах.
У нього залишилися батьки, дружина та донечка, якій на момент загибелі тата був лише місяць.
