Сергій народився 10 лютого 1972 року в місті Шептицький Львівської області. Навчався у місцевій школі №5, згодом у СПТУ №55. З дитинства захоплювався технікою, мопедами й автомобілями – любов до швидкісних доріг прищепив йому батько, який працював далекобійником. Мрію дитинства Сергій здійснив – теж став далекобійником і присвятив цій справі 31 рік. Відвідав чимало країн Європи, частину країн Середньої Азії та Близького Сходу. Він розумівся не лише на кермуванні, а й на механіці, тож часто сам ремонтував вантажівки.
Після початку повномасштабної війни Сергій допомагав ЗСУ: доправляв гуманітарну допомогу на фронт і до прифронтових міст. Згодом долучився до війська та став водієм стрілецького відділення 63-го окремого батальйону 103-ї окремої бригади територіальної оборони.
«Мій тато був прикладом людини з великої літери. Добрий, щирий, відданий. Він завжди допомагав іншим і ніколи не стояв осторонь чужої біди. Ми були дуже близькі – він був моїм другом і наставником. Як далекобійник тато відкрив мені Україну. Кожна подорож із ним була сповнена любові та турботи. Коли почалася війна, тато без вагань пішов захищати Батьківщину. Для мене він назавжди залишиться Героям – моєю гордістю й прикладом справжнього чоловіка», – написала донька Олена.
Посмертно Сергію надали звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади».
Поховали воїна на Алеї Героїв Бендюзького кладовища на Львівщині.
У нього залишилися дружина Наталія, син Віталій і донька Олена.
