Андрій народився 23 липня 1977 року в селі Любопіль Одеської області. Жив у місті Миколаїв. Закінчив Херсонську державну морську академію за спеціальністю «Експлуатація суднових енергетичних установок». Спочатку працював мотористом, а згодом – механіком на суднах далекого плавання. Захоплювався риболовлею, а в останні роки – вирощуванням мікрозелені та бджільництвом. Дуже любив свою дачу. Дбайливо піклувався про кожну рослину, квітку й дерево, які посадив власноруч.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення чоловік був у рейсі за межами України. Ми теж виїхали за кордон, а у червні 2022 року він повернувся до нас. Проте, за покликом душі, поїхав захищати свою Батьківщину», – розповіла дружина Ольга Старцева.
Андрій служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти Збройних сил України. Обіймав посаду головного сержанта взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 1-го батальйону військової частини А2802.
«У серпні 2023 року президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні відзначив Андрія та подякував за мужність та героїзм при відбитті російських штурмів», – додала дружина.
Захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».
Поховали Андрія у секторі почесних військових поховань на Матвіївському кладовищі Миколаєва.
У нього залишилися мати, дружина, донька та син.
