Дмитро народився 3 грудня 1992 року в селі Знам’янка Одеської області. Після закінчення школи відразу пішов працювати. Був далекобійником і присвятив цій професії майже 10 років життя. Завжди розвивався у цій сфері, шукав і пізнава нове, ставив високі цілі. Завдяки роботі знайшов безліч товаришів. Любив футбол.
Під час повномасштабної війни Дмитро став до лав Збройних сил України. Служив водієм-санітаром медичного пункту «Фенікс» 1-го механізованого батальйону 116-ої окремої механізованої бригади.
«Діма був найпрекраснішою людиною, коханим чоловіком, вірним другом, відданим братом і люблячим татом! Це людина з великої літери, яка завжди приходила на поміч людям. Ніколи не відмовляв у допомозі. Любив і цінував життя. Пройшов довгий шлях, щоб досягти успіху, але завжди залишався людиною! Не має жодного, хто був би поганої думки про нього. Його наче вирвали і викрали із нашого життя, але ніколи він не зникне з серця і пам'яті, він завжди буде живий в усмішці нашого синочка», – написала дружина Ольга.
За віддану службу Дмитра Стрільця посмертно нагородили відзнакою Президента України «За військову службу».
Поховали захисника в рідному селі
У нього залишилися дружина Ольга, син Тимур, батько Сергій, сестра Вікторія, брати Віктор і Сергій.
