Народився Андрій на Чернівеччині в селі Долішній Шепіт. Після школи пішов працювати, спочатку – на підприємство «Красток», а потім влаштувався водієм лісовоза у приватне підприємство.
Під час повномасштабного вторгнення боронив країну в складі гранатометного відділення 107-ї окремої бригади територіальної оборони.
За свою службу мав військові подяки та був нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест».
«Брат взяв псевдо Тибій, бо наших предків, які робили діжки (бочки) називали «тибій».
Пішов добровольцем на початку війни, 11 березня вже виїхав за межі нашої області та з честю ніс службу, навчався на снайпера. Найкращий брат, син, чоловік та батько став на захист нашої держави. Був кращим, завжди всім допомагав, мав повагу від командирів та побратимів. Йшов завжди першим і не боявся. Був Героєм – загинув на полі бою», – розповіла сестра Мирослава.
Поховали захисника у рідному селі.
У Андрія залишились батько, дружина, двоє дітей і сестра.
