Олександр народився і жив у місті Жовті Води Дніпропетровської області. Навчався у школі №1 і Центрі дитячої та юнацької творчості. Потім закінчив Жовтоводський промисловий технікум, здобув фах техніка-електрика. Пройшов строкову військову службу. З 2011 року працював у Жовтоводському ЦДЮТ, спочатку був педагогом, а згодом став керівником гуртків «Школа безпеки», «Туристичний», «Робототехніка». У 2021 році за високий рівень професіоналізму був нагороджений педагогічною премією імені Мотрі Остапівни Рябикіної. Протягом останніх років разом з представниками організації «Козацький полк Жовтоводський» допомагав проводити таборування дітей.
Під час повномасштабної війни, у вересні 2022 року, чоловік став до лав Збройних Сил України та вирушив на фронт. Разом із побратимами боронив рідну державу на найгарячіших ділянках фронту.
«За 12 років роботи в ЦДЮТ хлопець, якого всі називали «Сашка», перетворився на поважного, але такого улюбленого дітьми та колегами Олександра Олеговича. Він пишався досягненнями та перемогами своїх учнів, а вони – що в них такий крутий керівник… Свою майбутню дружину Анастасію хлопець теж зустрів у ЦДЮТ. Це була неймовірна пара, яка подорожувала, займалась екстремальними видами спорту, прихистила безпритульного собаку та просто кохала одне одного… Коли Олександр приїздив у відпустку, обов’язково приходив на роботу. Всі збігалися, розпитували та слухали. А він, зазвичай, такий небагатослівний, говорив і говорив… В останній свій візит узяв білет на потяг і … випадково опинився у вагоні із вихованцями ЦДЮТ, командою «СТРІМ», яка їхала на фестиваль… Вічна тобі пам’ять, наш Сашко!» – зазначили у Жовтоводській міській раді.
«Він дозволяв називати себе «Сашка», «Саня». На його заняттях ніколи не було нудно. Його любила й поважала вся малеча. Про Олександра Олеговича можна говорити дуже багато, бо він був саме тим «одним на мільйон». Як говорила директорка ЦДЮТ під час церемонії прощання з нашим Героєм: «Для нашого містечка перемога настане в той момент, коли повернеться наш Сашка», – розповів Артем, колишній вихованець Олександра з гуртка «Робототехніка».
Поховали Олександра у рідному місті.
У нього залишилися мама Тетяна Григорівна, дружина Анастасія, брат Сергій, рідні, друзі, колеги, вихованці та побратими.
