Ярослав народився у місті Мукачево на Закарпатті. З дитинства мріяв про військову кар’єру, хотів наслідувати батька, який служив у правоохоронних органах.
«Він з маленького ріс на наших очах. Вдома допомагав дідусю та бабусі, був дуже господарським, розвиненим, все хотів, все бажав. А коли став дорослим, сказав: ви мною пишатися будете, бо я буду військовим і буду захищати вас усіх», – розповіла журналістам його тітка Марта.
Хлопець закінчив Мукачівську загальноосвітню школу № 13, Мукачівський юридичний та військовий ліцеї. Згодом навчався у Національній академії внутрішніх справ. У вільний час займався спортом, зокрема, кікбоксингом.
У 2021-му мрія Ярослава здійснилася – він потрапив до війська. Пішов служити у 128-му окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду. Став розвідником та разом із підрозділом поїхав виконувати бойові завдання на Донбас.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Циклоп знову вирушив на війну, зокрема у Запорізьку область, де і загинув.
Солдат Товкан посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
За словами близьких, Ярослав завжди виявляв лідерство та терплячість. Був спортивним хлопцем. У тяжку хвилину завжди приходив на допомогу та міг дати хорошу пораду. «Був, є і буде Героєм для всієї України».
Поховали захисника у рідному Мукачевому.
Вдома на Ярослава чекали батьки.
