Денис народився 22 квітня 1979 року в місті Джамбул у Казахстані. У 1992 році разом із батьками переїхав до України, у селище Велика Мотовилівка Київської області. Після закінчення школи пройшов строкову службу. Брав участь у миротворчій місії на території колишньої Югославії, де опанував фах сапера і здобув значний досвід. Після демобілізації працював в охороні у Києві. Вільний час любив проводити з родиною та із задоволенням господарював в оселі.
Взимку 2015-го чоловік став на захист країни. Обіймав посаду сапера у 80-й аеромобільній бригаді. Упродовж шести років виконував бойові завдання під Дебальцевим, в Авдіївці, Сіверськодонецьку та Краматорську.
Після завершення контракту Денис влаштувався в компанію «Нова пошта», але незадовго до повномасштабного вторгнення повернувся до лав ЗСУ. Спочатку брав участь у мінуванні північного кордону, а після звільнення Київщини розміновував території. Потім працював у Чорнобилі, а згодом проводив навчання для саперів на полігонах і у військових підрозділах. Останнім часом виконував бойові завдання у Краматорському районі Донеччини.
«Як чоловік він був найкращим. Але з характером, звісно, він же військовий… Проте веселий, компанійський, умів спілкуватися з людьми. Та головне – був справедливим, правдолюбом», – розповіла дружина Ольга.
Захисника відзначили 12-ма нагородами. Зокрема, нагрудним знаком «Сталевий хрест» і орденом «За мужність» III ступеня.
У Дениса залишилися дружина, сини та інші рідні.
