Олександр народився 25 серпня 1991 року в місті Добропілля на Донеччині. Спершу навчався у школі № 6, згодом у НВК № 4. Закінчив Слов’янський фаховий коледж, а пізніше здобув ступінь бакалавра у Харківському авіаційному інституті.
«Для нас, батьків, він із дитинства був найкращим сином. Завжди допомагав по дому, добре вчився у школі. Батько навчив його водити машину. З дитинства захоплювався футболом, коли підріс, ходив із хлопцями на поле грати. Дуже любив спорт», – розповіла мати Галина.
«Коли ми ще вчилися у школі, він допомагав мені з уроками, багато знав про історію світу й України, добре розбирався в географії. Я любила слухати, коли Сашко розповідав щось цікаве. Ми були не лише братом і сестрою, а й друзями. Часто разом проводили час із його друзями – танцювали, співали, каталися на машині. Він був дуже веселою людиною», – розповіла двоюрідна сестра Каріна.
Олександр розпочав строкову службу в 2013 році в Донецьку. Після окупації міста у 2014-му переїхав до Маріуполя, де продовжив служити у військовій частині 3057. Був водієм 2-го автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення. Брав участь у бойових діях на Донеччині в зоні АТО.
«Він любив правду і справедливість, був сильний духом і гордий. Думаю, саме ці риси вели його по життю. Він служив, бо добре розумів, хто прийшов на нашу землю», – розповіла двоюрідна сестра.
З початком повномасштабного вторгнення підрозділ Олександра доєднався до полку «Азов».
«Коли брат перестав виходити на зв’язок, я почала поширювати інформацію про нього в інтернеті, сподіваючись дізнатися хоч щось. Згодом мені зателефонував його побратим. Повідомив, що стався авіаналіт. У той момент там був мій брат і ще один військовий. Вони загинули», – сказала Каріна.
Олександра Ушакова поховали 15 листопада 2023 року на Лісовому кладовищі в Києві.
Його нагородили медаллю «Учасник АТО», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
У захисника залишилися батьки та інші рідні.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.