Євгеній народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. З трьох років почав читати, книги супроводжували його все життя. Хлопець збирав власну бібліотеку. Книги і собаки, яких він обожнював, завжди були з ним поруч.
Вчителі і викладачі завжди звертали увагу на вміння аналізувати Євгена. На вибір професійної освіти майбутнього захисника вплинув директор Криворізької школи №5 Младьонов О.П., який викладав у школі історію.
2015 року майбутній захисник здобув фах історика у Криворізькому національному університеті. Ще під час навчання брав участь у Криворізькому майдані 2013 року.
Після університету проходив строкову службу. Коли повернувся з армії, працював у школі вчителем історії у 2017-2019 роках. Був класним керівником і приділяв значну увагу свідомому формуванню у своїх учнів активної громадянської позиції. Євгенія поважали колеги, учні та батьки.
Однак у вересні 2020-го чоловік вирішив укласти контракт із ЗСУ і став солдатом 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обійняв посаду заступника командира бойової машини – оператора-навідника.
«Я маю вірити у те, що роблю. Хочу відчувати, що роблю щось цінне для держави. На зарплату вчителя вижити складно, тому я обрав армію. Та й як історик, думаю, повинен бути тут якийсь час», – сказав тоді Євгеній своєму батьку.
У складі 93-ї бригади захисник вирушив на фронт, відбув ротацію у Гранітному на Донеччині. В грудні 2021 року разом з підрозділом виїхав в пункт постійної дислокації частини. В грудні 2021 року разом з підрозділом виїхав в пункт постійної дислокації частини.
Командуванням частини направлений на курси лідерства сержантського складу. Проте у середині лютого був відізваний з курсів. Разом з підрозділом Історик поїхав у Харківську область, де з 24 лютого 2022 року брав участь у бойових діях.
Солдат Василець посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя у рідному Кривому Розі. Вдома на Євгенія чекали батьки та дві сестри.
