Василь народився 11 серпня 1965 року в селі Новопавлівка Миколаївської області. Опанував у Андріївському училищі професію тракториста. Працював кочегаром у Знам’янській загальноосвітній школі №1.
«Мій чоловік був стриманим, цілеспрямованим, чуйним, уважним. Любив ремонтувати техніку», – розповіла дружина Віра.
У перший день повномасштабного вторгнення Василь разом зі старшим сином поїхав зі Знам’янки до Баштанки, адже саме там перебував на обліку у військкоматі. Уже за два дні їх зарахували до 36-ї окремої бригади морської піхоти в Миколаєві, звідки згодом направили до Маріуполя.
Під час бою в оточеному місті ворог розпочав авіаційний удар – Василь зазнав осколкового поранення та опіків. Побратими поховали воїна в Маріуполі.
Василя Васильєва посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
З рідних у нього залишилися дружина, два сини та троє дочок.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
