Максим народився в селі Підвисоке Кіровоградської області. Після школи закінчив фаховий коледж. Потім здобув вищу юридичну освіту у Кропивницькому інституті приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань». Мав багато планів і мрій на життя. Хотів одружитися та збудувати родину, жити у мирній та квітучій країні. Мріяв подорожувати і реалізовувати задумане. Але не встиг.
У березні 2021 року хлопець вирішив стати на захист України, тому пішов на військову службу за контрактом у ЗСУ. З перших днів повномасштабного російського вторгнення у складі свого підрозділу продовжив обороняти Батьківщину від окупантів і щиро вірив у перемогу над ворогом.
«Хочу лиш сказати: дякую за життя!» – написала подруга загиблого.
«Максим любив життя. Опікувався молодшим братом Дмитром і дбав про своїх батьків Наталію Михайлівну та Віталія Сергійовича. Бійці, які перебували з Максимом на фронті, казали: «Сміливий хлопець, весельчак, вірний друг і побратим». Військова честь і гідність були для нього понад усе. Він завжди називав речі своїми іменами і ніколи не лукавив. В серцях його однокласників живуть про нього гарні, світлі, теплі спогади. Адже за все своє життя жодного разу не заплямував себе поганим чи негідним вчинком. Мав добру, ніжну душу, в якій вистачало любові й співчуття до всіх.!» – зазначили у Підвисоцькій громаді.
Поховали захисника у рідному селі.
У Максима залишилися батьки і молодший брат.
