Захисниця Оксана Вінницька-Дементьєва народилася 8 жовтня 1982 року в селищі Нова Ушиця на Хмельниччині. Після закінчення школи у 2000 році вступила до Технологічного університету Поділля, який закінчила за спеціальністю «соціальна педагогіка та практична психологія». Працювала психологинею у Новоушицькій школі № 2, а згодом – методисткою з психології районного відділу освіти.
Рідні розповідають, що вона була артистичною, обожнювала мандрувати, а її оптимізм і життєлюбство завжди надихали людей навколо.
У 2016 році Оксана стала однією з перших жінок Новоушицького району, які підписали контракт зі Збройними Силами України. Службу розпочала у 184-му Навчальному центрі при Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а згодом служила в районних військкоматах. У 2021 році демобілізувалася за станом здоров'я після перенесеного інфаркту міокарда. Їй встановили чотири стенти та надали довічну групу інвалідності.
Повернувшись до цивільного життя, працювала психологом у Новоушицькому інклюзивно-ресурсному центрі.
З початком повномасштабного вторгнення Оксана повернулася у стрій. Служила начальницею групи обліку (інформації) служби охорони державної таємниці Окремого центру спеціального призначення «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.
«Моя доня була цивільною людиною, професію мала цивільну, але завжди намагалася допомогати тим, хто цього потребував. І робила це, незважаючи на свої хвороби», – написала мама Алла Вікторівна.
Старша сержантка Оксана Вінницька-Дементьєва померла 26 серпня 2023 року в лікарні Києва. Повертаючись після чергування, військовослужбовиця зазнала крововиливу в мозок. Протягом 16 днів лікарі боролися за її життя. Захисниці назавжди 40 років.
За зразкову службу Оксану відзначили Почесною грамотою начальника Центру «Північ», а вже посмертно – відзнакою «Захиснику України».
Поховали захисницю в рідному селищі Нова Ушиця.
У неї залишилися мама Алла Вікторівна, батько Анатолій Вікторович і син Даніїл.
