Роман народився 14 жовтня 1989 року в селищі Селець Житомирської області. Закінчив Поліський національний університет за спеціальністю «Лісове господарство». З 2019 року разом із дружиною жив у Житомирі. Довгий час працював у «Народицькому спеціалізованому лісовому господарстві», а після переїзду – менеджером з обробки та комплектування замовлень у ТОВ «Май Прінт».
Роман любив активний відпочинок на природі. Обожнював ліс: ще змалку ходив на полювання і знав всі його околиці. Також дуже любив тварин – у родині було дві мисливські собаки.
Під час повномасштабної війни чоловік служив старшим лінійним наглядачем 1–го батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
Спочатку побратими назвали його Зеленим – через освіту. Згодом, за стриманість і виважений характер, Тихим. А одного разу, коли копали траншеї, помітили на ньому дерев’яний хрестик із вінчання, що нагадав їм героя мультфільму про богатирів Тихона з великим хрестом на шиї. Так і прижилося нове псевдо.
«Рома був людиною слова із загостреним почуттям справедливості. Надійний, виважений, розумний та справедливий. Спочатку я просила його залишитись вдома і допомагати фронту тут. Казала, що не розумію, чому він прагне піти на передову. А він відповідав: «Пройде час, і ти зрозумієш все».
Я бачила, як тяжко йому було їхати з відпусток на фронт, особливо після народження сина. Рома першим тримав його на руках, навіть раніше за мене. Він був надзвичайно люблячим і турботливим чоловіком, завжди робив сюрпризи і приїжджав додому з квітами та смаколиками. Про нього можна писати нескінченно багато хороших слів. Я ним пишаюся і зроблю все, аби памʼять про нього ніколи не померла», – написала дружина Катерина.
Воїна поховали в рідному селищі.
У нього залишилися мати Тетяна Миколаївна, батько Петро Дмитрович, дружина Катерина, брат Олександр і син Гліб, який народився за місяць до загибелі тата.
