Вячеславові був 51 рік. Він народився в Одесі, а мешкав у місті Броди, що на Львівщині. Закінчив Саратовське вище льотне училище. Був начальником групи підготовки, льотчиком 1 класу, учасником бойових дій і миротворчих місій ООН, лицарем ордена Богдана Хмельницького III ступеня.
Із перших днів повномасштабного вторгнення захищав небо над Україною. Обіймав посаду командира екіпажу в складі 16-ої окремої бригади армійської авіації «Броди». Брав участь в евакуації поранених з «Азовсталі».
«Тато займався вивченням англійської мови, любив довгі прогулянки околицями міста, по дві-три години, а також обожнював слухати аудіокниги», – розповіла донька Діана Ворона.
Поховали воїна на Алеї слави Лукянівського кладовища в Києві.
У Вячеслава залишилися дружина, дві доньки, онук, брат, теща і тесть.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
