Йосип був родом з міста Хуст Закарпатської області. Після школи закінчив Хустський професійний ліцей сфери послуг, де здобув професії монтажника санітарно-технічних систем і устаткування, газозварника. В цивільному житті працював експедитором на підприємстві. Вільний час проводив з друзями, обожнював тварин, любив усім допомагати. Часто щось майстрував, адже мав розвинену фантазію.
У 2020 році тоді ще 18-річний юнак вирішив піти на військову службу та підписав контракт із ЗСУ. Службу проходив у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Був механіком-водієм. Під час повномасштабного російського вторгнення Йосип разом із побратимами продовжував захищати Україну від ворогів.
«Мужній, завжди усміхнений, завжди допомагав у біді, завжди йшов до своїх цілей. У нього було дуже добре серце, рятував життя інших, але не врятував своє», – таким отписала загиблого його мама Марина.
Поховали Йосипа 8 вересня 2024 року в рідному місті.
У нього залишились батьки і сестра.
